Я вже кілька разів казав «Ніколи не знаєш до чого доведе розглядання якоїсь старої світлини». От і цього разу.

Ніби звичайне фото руїни водогінної вежі на залізничній станції в Теребовлі. Будинок вокзалу, вогони, колеса, якась техніка. Та ні, не якась. Тоді техніки було не так багато, тому кожен екземпляр цікавий. Моя дитяча любов до техніки підказує мені, що за виглядом це схоже на локомобіль. А далі Google пошук. Компоновка локомобілів тих років у багатьох виробників була дуже схожа, але цей екземпляр дуже схожий на британський локомобіль Фоулера (Fowler Ploughing Engine), хоча це міг бути і Marshall, Burrell, Brown & may, Garrett або Robey.

 

Локомобілі тоді були різними, від 2-3 кінських сил до кількох сотень. Найпоширенішими були моделі від 5 до 15 кінських сил. Потужні локомобілі були схожими на справжні потяги на дорозі. Їх часто так і називали – паровий дорожній локомотив.

В сільському господарстві локомобілі орали поля та приводили в дію молотилки, віялки та снопов’язалки. В інших галузях використовували для перевезення вантажів, будівництва доріг (каток), транспортування гармат та вантажів в армії та навіть як стаціонарні генератори для виробітку електричного струму та для приведення в дію найрізноманітніших механізацій – на млинах, маслобійнях та цукроварнях,  верстати для деревообробкии, верстати для обробітку конопель (в Копичинцях).

Локомобіль Фоулера з двостороннім плугом.

Локомобіль в сільськлму господарстві Міннесоти

Ще раз двосторонній плуг

Каток для дорожніх робіт

Та найбільше зацікавив мене двосторонній плуг, або паровий плуг для двомашинного переорювання поля. 5-6-тонна махіна на м’якій ріллі просто грузне в землю, тому використовували два локомобілі на протилежних краях поля, а плуг тягнули тросами спочатку один локомобіль, а потім інший. Як це відбувалось можна побачити на сучасному відео.

Далі наведу процес запуску локомобіля на рідкому паливі. Нині це виглядає як шаманський ритуал.

На чорному ящику, що приховує парову машину, розташовувалася двомісна лава з упором для ніг і кошик для білизни, що виконує функції багажника. Вся це влаштоване на чотирьох велосипедних колесах і керується Г-подібною ручкою, що стирчить збоку. Крутний момент передавався ланцюгом на велосипедну зірочку на задній осі. Керування такою паровою машиною вимагало витримки і вправності. Процес підготовки Стімер до руху займав близько двох годин і включав в себе 20 операцій.

Спочатку треба було до половини заповнити водою круглий водяний котел. Потім за допомогою велосипедного насоса необхідно було підняти тиск в балоні зі стисненим повітрям і в баку з пальним. Після цих маніпуляцій рідке паливо починало надходити в пальник, де воно змішувалося з повітрям, розпорошуючись на кінчику сопла. Тепер його слід було підпалити. Скільки часу йшло на те, щоб влучним кидком відправити запалений сірник до пальника і запалити суміш, залежало не тільки від уміння водія, але і від таких факторів як сила вітру, вологість повітря і природне везіння. Очевидці стверджують, що і півгодини – не межа. Після того як пальник спалахував, механік-водій, якщо він не йшов заліковувати опіки, повинен був приступити до наступного відповідального етапу: регулюванню полум’я. Показником правильності регулювання був колір: водій повинен був домогтися блакитного з помаранчевим обідком полум’я.

Тепер настала пора очікування. Потрібен час, щоб вода в казані закипіла. Після цього ще один сеанс регулювань: за допомогою скляної трубки-індикатора треба було встановити необхідний рівень тиску пари. Залишалося повністю наповнити 75-літровий казан водою, з’єднати паровий двигун з привідним ланцюгом і паромобіль нарешті рушав з місця. Тепер він цілком міг проїхати 20 миль зі швидкістю 40 км/г. Після зупинки і заправки все повторювалося спочатку.

Інші локомобілі в околицях

Але це не єдиний локомобіль в наших околицях. Є фотофакт з Вишнівчика, про який я писав тут, на сайті, рік тому. Як бачимо, тут дещо інша конструкція. Дуже схожа на британський локомобіль Маршал (Marshall).

Локомобіль з Вишнівчика

Локомобіль заможної генеральші пані Крекуновички з Соснова

В грудні 2016 року в місцевій пресі писали На Тернопільщині відкопали унікальний локомобільНа Теребовлянщині копачі знайшли унікальний локомобіль. Можливо навіть той самий, що на фото з Вишнівчика.

Чорні копачі на території ферми викопали унікальний в Україні локомобіль. Частково його розібралиі збиралися здати на металобрухт, але не дотягнули – відламалось колесо. Як пишуть журналісти – все, що лишилось купив якийсь олігарх з Тернополя. Я дуже надіюся, що тим олігархом був Тарас Демкура, який у тому ж 2016 році відкив в Тернополі музей ретроавтомобілів «Ретро-кортеж». Тільки в цьому випадку ми ще маємо надію побачити це чудо техніки в музеї.

У відео, знятому з місця подій, на колесі видно напис «…London…». В першій половині 20-го століття в Лондоні було кілька виробників локомобілів, але наймасовішою була продукція «Marshall, Sons & Co». Стверджувати, що в Соснові знайшли саме його не буду, бо дуже схожі між собою були машини різних виробників, а багато просто робили їх по чужій ліцензії. Ціни в Британії варіюються від 5 до 150 тисяч фунтів.

 

 

В Україні?

В Україні знаю всього два паромобіля (може є ще і по музеях). Один в Диканці Полавської області, біля краєзнавчого музею, другий – у Власівці Луганської області. В Диканці стоїть радянський локомобіль Херсонського заводу, а у Власівці – німецький, який місцева влада просто врятувала з металобрухту. Збирачі металобрухту встигли порізати його на дрібні деталі, які збирали по всьому району, після того, як про це дізналися у владі.

 

В світі

Взагалі, в усьому світі прийнято зберігати такі речі, навіть у будь-який слаборозвиненій країні Африки або Латинської Америки локомобілі стоять, немов пам’ятники самим собі, позначаючи території старовинних фабрик, шахт і ферм. Робочі і вчені, лікарі і адвокати, як одержимі, поодинці або цілими асоціаціями збирають, зберігають і відновлюють всякий мотлох, а потім збираються разом і проводять «парові фестивалі» або «ралі на парових катках». З любов’ю відреставровані і натерті до блиску діючі локомобілі коштують в світі десятки і сотні тисяч доларів.

 

 

 

Related Articles

Залишити коментар

Your email address will not be published.