Трапилась мені зимою фотографія якогось палацу в селі Сущин Теребовлянського району. тоді я навіть не знав і не чув про нього. Та й восени 2014 року, коли я там ходив зі смартом і крутив фотосфери, я його звичайно не побачив, бо він так заріс деревами, що розгледіти його там нереально. Тоді мене в селі ще навіть сепаратистом назвали – ходить тут якийсь, все знимкує, записує – шпійон якийсь. А священник, який там якраз збирався правити вечірню, навіть запросив до храму подивитись на якусь реліквію, чи то з Єрусалиму, чи ще звідки…
Але повернімось до палацика.

Палац в Сущині. Приблизно кінець 1920

Фото звичайно дуже неякісне, але видно що палацик не такий вже маленький. В інтернеті ніхто, ніде і нічого про нього не писав. Ну я, наразі, нічого не надибав. Окрім альбому одного поляка, який був там восени 2011 року і, певно сам, чи його батьки з Лошнева чи Сущина. Там всього кілька фотографій, але вони вже давали якусь уяву про той палац. Особливо виділялась колонада зі сторони парку.

Колонада зі сторони парку. Стан 2011 року.

Колонада зі сторони парку. Стан 2017 року

За розмірами не такий вже й малий. В плані схожий на літеру «Н». Спробував я ідентифікувати його по супутникових знімках, спочатку на GoogleMaps. Як не крутив, але нічого схожого так і не помітив. А от на нових знімках від Yandex таке майже відразу знайшлось. На в’їзді у село. Поросле деревами. Ніхто його не бачить і знають тільки місцеві.

Супутниковий знімок Яндекс

Маєток відомого конезаводчика

граф Пінінський

А колись це був маєток графа, майора Кавалерії Войска Польського Владислава Леонарда Пінінського. Знаний він був тим що розводив породистих коней і овець породи Мерино-Прекос (скороспілі тонкорунні вівці). Був також керівником товариств та організатором виставок та забігів коней у Львові.  Інформації, як про маєток, так і про самого графа обмаль. Згадується що належало йому 600 гектарів ріллі та луків і 170 гектарів лісу. Був біля палацу парк, рибні ставки, гуральня, плантація буряків, вічарня і стайні де розводили коней англійської породи.
Під час Другої Світової війни служив граф в польській Армії крайовій. Загинув імовірно у 1945 році.

Вівчарня в Сущині

Гафра

Пралінка

 

За радянських часів в тому палацику містилася інфекційна лікарня. Зі зміною часів стала вона нікому не потрібною і все почало занепадати та руйнуватись. Але відразу кидається в очі, що місцеві починають активно допомагати руйнуванню і розтягують його на матеріали. Розбирають стелі, знімають дошки та вирізують масивні балки. Так, частина палацу руйнується сама, під дією опадів. Але у кількох місцях видно, що балки обрізали, і зовсім недавно. Десь певно років десять тому була спроба залатати дах плівкою. Але з роками вона розсипалась і все гниє та валиться. Окрім того, що місцеві розтягують будматеріали, дехто влаштував собі там тир, а інші просто пиячать…

Звичайно, з історично-архітектурної сторони цінність у цього палацу зовсім невелика. Нема там розкішної оздоби окрім капітелей колон біля входу і колонади зі сторони парку. За віком палац теж ще навіть до століття не дотягнув. Але….

В’їздна брама станом на 2012 рік

В’їздна брама станом на весну 2017 року

Далі кілька фото з коментарями. Усі фото і розташування маєтку можна переглянути на GoogleMaps «Руїни палацу Пінінського»

Тут видно обрізану балку. Верхнє дощате перекриття теж не само впало, хтось йому таки поміг

Частина стіни от-от зовсім завалиться

Зі сторони парку

Приватне стрільбище

По боках були якісь прибудови невідомого призначення

Колонада

Вхід в підвал

Цій стелі теж недавно допомогли впасти. Балку, яка пов’язана з конструкцією даху, просто відрізали

Парадний вхід

На горищі

Related Articles

Залишити коментар

Your email address will not be published.